Україна має ряд законодавчих актів та нормативно-правових документів, які регулюють питання пожежної безпеки та визначення категорій приміщень. Деякі з них включають:

Закон України "Про пожежну безпеку": цей закон визначає загальні принципи та вимоги щодо організації пожежної безпеки в Україні, включаючи визначення категорій приміщень за пожежною небезпекою.

Державні будівельні норми (ДБН): вони встановлюють вимоги до проєктування, будівництва, експлуатації та реконструкції будівель і споруд, включаючи вимоги щодо пожежної безпеки. Зокрема, ДБН В.1.2-2-2006 "Пожежна безпека об'єктів будівництва" містить відомості про визначення категорій приміщень.

Пожежний кодекс України: цей документ містить нормативні вимоги щодо запобігання пожежам, охорони життя та здоров'я людей під час пожеж, а також пожежного пожежогасіння. Він також може містити відомості про визначення категорій приміщень за пожежною небезпекою.

Накази Міністерства надзвичайних ситуацій України (МНС): МНС може видавати накази та інструкції щодо пожежної безпеки, які містять вимоги до визначення категорій приміщень.

Міжнародні стандарти та норми: Україна може також використовувати міжнародні стандарти та норми, наприклад, Європейські будівельні норми (Eurocodes), які містять вимоги щодо пожежної безпеки та визначення категорій приміщень.

Для того, щоб було зрозуміліше розібратися в позначеннях знаків категорійності приміщень пропонуємо Вам таблицю для ознайомлення.

Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних зон відповідно до ПБЕ

Класифікація пожежонебезпечних зон

Пожежонебезпечна зона класу П-І – простір у приміщенні, у якому знаходиться горюча рідина, яка має температуру спалаху більше +61ºС.

Пожежонебезпечна зона класу П-ІІ – простір у приміщенні, у якому можуть накопичуватися і виділятися горючий пил або волокна.

Пожежонебезпечна зона класу П-ІІа – простір у приміщенні, у якому знаходяться тверді горючі речовини та матеріали.

Пожежонебезпечна зона класу П-ІІІ – простір поза приміщенням, в якому знаходяться горюча рідина, яка має температуру спалахування понад +61ºС або тверді горючі речовини.

Позначення на знаках пожежної категорії й зони приміщень

Класифікація вибухонебезпечних зон

Газо- пароповітряні вибухонебезпечні середовища утворюють вибухонебезпечні зони класів 0, 1, 2, а пилоповітряні – вибухонебезпечні зони класів 20, 21, 22.

Вибухонебезпечна зона класу 0 – простір, у якому вибухонебезпечне середовище присутнє постійно або протягом тривалого часу. Вибухонебезпечні зони класу 0 можуть мати місце переважно в межах корпусів технологічного обладнання і, меншою мірою, в робочому просторі (вугільна, хімічна, нафтопереробна промисловість).

Вибухонебезпечна зона класу 1 простір, у якому вибухонебезпечне середовище може утворитися під час нормальної роботи (нормальна робота – ситуація, коли установка працює відповідно до своїх розрахункових параметрів).

Вибухонебезпечна зона класу 2 – простір, у якому вибухонебезпечне середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо воно виникає, то рідко і триває недовго. У цих випадках можливі аварії катастрофічних розмірів (розрив трубопроводів високого тиску або резервуарів значної місткості) не повинні розглядатися під час проєктування електроустановок.

Вибухонебезпечна зона класу 20 – простір, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари присутній постійно або часто в кількості, достатній для утворення небезпечної концентрації суміші з повітрям, і (або) простір, де можуть утворюватися пилові шари непередбаченої або надмірної товщини. Звичайно це має бути всередині обладнання, де пил може формувати вибухонебезпечні суміші часто і на тривалий термін.

Вибухонебезпечна зона класу 21 – простір, у якому під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилу у вигляді хмари в кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної концентрації. Ця зона може включати простір поблизу місця порошкового заповнення або осідання і простір, де під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилових шарів, які можуть утворювати небезпечну концентрацію вибухонебезпечної пило повітряної суміші.

Вибухонебезпечна зона класу 22 – простір, у якому вибухонебезпечний пил у завислому стані може з’являтися не часто й існувати недовго або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати й утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії. Ця зона може включати простір поблизу обладнання, що утримує пил, який може вивільнятися шляхом витоку і формувати пилові утворення.

Витяг з ДСТУ Б В.1.1-36 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою

Таблиця 1 - Категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою

Категорія приміщення Характеристика речовин і матеріалів, що знаходяться (зберігаються, переробляються, транспортуються) у приміщенні
А вибухопожежонебезпечна Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не вище ніж 28°С у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні газо-, пароповітряні суміші, у разі займання яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху у приміщенні, який перевищує 5 кПа, і/або речовини й матеріали, здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря і/або один з одним, у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа
Б вибухопожежонебезпечна Горючі пил і/або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху вище ніж 28°C, горючі рідини у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пило- пароповітряні суміші, у разі займання яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, який перевищує 5 кПа
В пожежонебезпечна Горючі гази, легкозаймисті, горючі й/або важкогорючі рідини, а також речовини та/або матеріали, які здатні вибухати й горіти або тільки горіти під час взаємодії з водою, киснем повітря і/або один з одним; тверді горючі й/або важкогорючі речовини та матеріали (включно горючий пил і/або волокна), за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться (зберігаються, переробляються, транспортуються), не відносяться до категорій А або Б і питома пожежна навантага для твердих і рідких легкозаймистих, горючих та важкогорючих речовин і/або матеріалів на окремих ділянках площею не менше 10 м2 кожна перевищує 180 МДж*м-2. Якщо питома пожежна навантага не перевищує 180 МДж«м-2, то приміщення відноситься до категорії Д за умови виконання вимог цього стандарту.
Г помірно пожежонебезпечна Негорючі речовини й/або матеріали у гарячому, розпеченому і/або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, утворенням іскор і/або полум'я; горючі гази, рідини й/або тверді речовини, що спалюються або утилізуються як паливо
Д знижено пожежонебезпечна Речовини та/або матеріали, що зазначені вище для категорії приміщень В (крім горючих газів, горючого пилу і/або волокон), а також негорючі речовини та/або матеріали в холодному стані (за температури навколишнього середовища), за умов, що приміщення, в яких знаходяться (зберігаються, переробляються, транспортуються) зазначені вище речовини й/або матеріали, не відносяться до категорій А, Б або В

Примітка 1 Площу окремих ділянок для твердих і рідких легкозаймистих, горючих та важкогорючих речовин і/або матеріалів, що складають пожежну навантагу, визначають за розмірами проекції їх площі розміщення (складування), а також площі розливу під час розрахункової аварії на горизонтальну поверхню підлоги. У разі якщо граничні відстані між окремими ділянками що містять складові пожежної навантаги менші за мінімальні, які наведені у цьому стандарті, то площу пожежної навантаги визначають як загальну площу цих ділянок з урахуванням площі між ділянками.