Пожежна насосна станція - обов'язковий елемент протипожежної безпеки будь-якої сучасної будівлі, від надійності та стабільної роботи якої безпосередньо залежить життя людей у момент виникнення пожежі.Оскільки пожежні насосні станції часто простоюють, головним критерієм є безвідмовне забезпечення запуску насосів після тривалого простою.

Застосування насоса на пожежній станції

Пожежний насос - є частиною спринклерної системи водопостачання і живиться від електрики, дизельного пального. Огорожа насоса або підключена до загальнодоступного підземного водопроводу, або до статичного джерела води (наприклад, резервуар, водосховище, озеро). Насос забезпечує подання води при більш високому тиску в спринклерної системи пожежних стояків.

Пожежний насос запускається, коли тиск в системі пожежогасінні падає нижче порогового значення. Тиск спринклерної системи значно падає, коли один або декілька пожежних спринклерів піддаються дії тепла, що перевищує їх розрахункову температуру, і відкривається, випускаючи воду.

Пожежні насоси потрібні, коли місцева, міська система водопостачання не може забезпечити достатній тиск для задоволення гідравлічних вимог до конструкції протипожежної системи. Це зазвичай відбувається, якщо будівля дуже висока, наприклад, у висотних будівлях або в системах, які вимагають відносно високого граничного тиску на пожежному спринклері, щоб забезпечити великий об'єм води, наприклад на складах. Пожежні насоси також потрібні, якщо подання протипожежної води здійснюється з резервуара для зберігання води на рівні землі.

Типи насосів, використовуваних для протипожежної служби, включають:

  • горизонтальний розділений корпус;
  • вертикальний розділений корпус;
  • вертикальний ряд;
  • вертикальна турбіна і кінцеве всмоктування.

Виписка з Правил пожежної безпеки в Україні від 05 березня 2015 р. за № 252/26697 з останніми змінами від 31.07.2017 № 657

Насосні станції повинні відповідати таким вимогам:

  1. у приміщенні насосної станції повинні бути вивішені загальна схема протипожежного водопостачання та схема обв’язки насосів. На кожній засувці та пожежному насосі-підвищувачі повинна бути інформація про їх призначення. Порядок увімкнення насосів-підвищувачів визначається інструкцією;
  2. приміщення насосних станцій повинні бути опалюваними, у них забороняється зберігання сторонніх предметів і устаткування;
  3. трубопроводи й насоси необхідно фарбувати у відповідний колір згідно з ГОСТом 12.4.026-76 «ССБТ. Кольори сигнальні та знаки безпеки», ГОСТ 14202-69 «Трубопроводи промислових підприємств. Розпізнавальне забарвлення, попереджувальні знаки та маркувальні щитки»;
  4. електрифіковані засувки повинні перевірятися не рідше двох разів на рік, а пожежні насоси — щомісяця й утримуватись у постійній експлуатаційній готовності. Не рідше одного разу на місяць повинна перевірятися надійність переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання (у тому числі від дизельних агрегатів) з реєстрацією результатів у журналі;
  5. розміщення запірної арматури на всмоктувальних і напірних трубопроводах пожежних насосів повинно забезпечувати можливість заміни або ремонту будь-якого насоса, зворотного клапана, запірної арматури без припинення подавання води в мережу протипожежного водопроводу;
  6. біля входу в приміщення насосної станції слід розміщувати напис (табличку) «Пожежна насосна станція» з освітленням уночі;
  7. якщо на насосній станції немає постійного чергового персоналу, то приміщення повинно замикатися на замок, а місце зберігання ключів — зазначатися написом на дверях.